Доповідь на тему: Ліки від СНІДУ ВКРАЙ НЕОБХІДНІ! Грейс продає модне взуття на центральному ринку малавійського міста Лілонгве. На перший погляд, це щаслива і здорова жінка. Проте під чарівною усмішкою вона приховує глибокий біль утрат. Тисяча дев'ятсот дев'яносто третього року в Грейс та її чоловіка народилася донька, яку вони назвали Таяджейн. Молоді батьки були надзвичайно щасливі. Спочатку дівчинка виглядала здоровою, але невдовзі перестала набирати вагу й почала підхоплювати різні інфекції. У три роки Таяджейн померла від СНІДу (синдрому набутого імунодефіциту). Через кілька років у чоловіка Грейс також почалися проблеми зі здоров'ям. Одного дня він зомлів і його забрали в лікарню. А втім, лікарі вже нічого не змогли вдіяти. Чоловік Грейс помер від ускладнень, викликаних ВІЛ-інфекцією. Вони прожили разом тільки вісім років. Сьогодні Грейс мешкає в однокімнатному будиночку в передмісті Лілонгве. їй лише 30 років, і, здається, ще не пізно почати нове життя. Однак Грейс пояснює: «У мене ВІЛ, тому я вже ніколи не матиму чоловіка і дітей». У звіті Спільної програми ООН з боротьби проти ВІЛ та СНІДу (ЮНЕЙДС) за 2002 рік повідомлялось: «Нині середня тривалість життя мешканців субсахарської Африки становить 47 років. Якби не СНІД, люди жили б у середньому 62 роки». У наш час епідемія ВІЛ/СНІДу переросла в пандемію і поширилась далеко за межі африканського континенту. Протягом цього десятиліття ВІЛ може стати головною причиною смерті дорослих людей у цій країні. Як зазначалось в одному звіті, в Узбекистані «лише 2002 року було зареєстровано більше ВІЛ-інфікованих, ніж за попередні 10 років разом узятих». У Сполучених Штатах Америки ВІЛ є однією з головних причин смерті серед мешканців віком від 25 до 44 років. У світі налічується близько 42 мільйонів людей, заражених ВІЛ/СНІДом; з них 2,5 мільйона - діти. Кількість ВІЛ-інфікованих. зростає майже в 10 разів швидше, ніж кількість населення! У період з 2000 по 2020 рік в 45 країнах з найвищим рівнем інфікованості від СНІДу передчасно помре приблизно 68 мільйонів осіб. З огляду на загрозливі темпи росту кількості інфікованих, людству вкрай необхідні ліки від СНІДу. Тому вже не одне десятиліття науковці наполегливо шукають засобу, який допоможе зупинити цю епідемію. Чого ж їм вдалося досягти? Чи існують підстави сподіватися, що зі СНІДом колись буде покінчено? УСПІХИ В БОРОТЬБІ ПРОТИ СНІДУ «Ще ніколи в історії людства не існувало такої серйозної хвороби, про яку за порівняно короткий час люди дізнались би так багато»,— написав д-р Джеральд Дж. Стайн у своїй книзі «Нові дані про СНІД. 2003 рік». Він також зазначив, що «отриманий обсяг знань про ВІЛ/СШД — одне з найбільших наукових досягнень». Чого ж саме досягнули вчені? Завдяки останнім медичним дослідженням науковцям вдалося розробити унікальну комбінацію лікарських препаратів. Це досягнення вселило надію в серця ВІЛ-інфікованих людей. Крім того, в деяких країнах було запроваджено освітні програми, котрі вже приносять позитивні результати. Медикаментозне лікування «Проблиск надії в боротьбі проти СНІДу». Цим «проблиском надії» назвали результати клінічних випробувань антиретровірусного препарату проти ВІЛ-інфекції — азидотимідину (АЗТ). Інфіковані особи, котрі приймали АЗТ, прожили довше. З того часу антиретровірусні препарати (АРВ) продовжують життя сотням тисяч людей. Незважаючи на ентузіазм, з яким сприйняли винахід АЗТ, вірусологи «одразу були переконані, що АЗТ — не універсальні ліки проти СНІДу», І ця думка підтвердилась. У деяких пацієнтів АЗТ викликав серйозні ускладнення. Отож вчені стали працювати над розробкою інших антиретровірусних препаратів. З часом Управління санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (США) затвердило комбінацію АРВ-препаратів для хворих, у яких ВІЛ перейшов у стадію СНІДу. Відтак лікарі почали широко застосовувати комбіновану терапію, суть якої полягає в одночасному використанні трьох або більше антиретровірусних препаратів. У 1996 році на міжнародній конференції з питань ...